ШІ в дронах: Україна і Росія розвивають автономне наведення, але ціна гальмує масштаб

Про це в етері телеканалу "Київ 24" розповів головний редактор порталу "Мілітарний" Михайло Люксіков. За його словами, найпоширеніше застосування штучного інтелекту в безпілотниках — це донаведення або автоматичний вибір цілі, коли апарат втрачає зв'язок з оператором.

"Загалом штучний інтелект доволі широко застосовують. Якщо казати саме про дрони, то найбільш розширене поняття — це донаведення або вибір цілі, коли при втраті керування дрон самостійно обирає ціль відповідно до запрограмованого алгоритму чи навченої моделі штучного інтелекту", — пояснив Люксіков.

За його словами, ще торік з'явилися повідомлення про російський дрон V2U, наведення якого відбувається за допомогою ШІ: апарат запускають у певний район, де він самостійно шукає ціль. Українських розробок, де ціль повністю обирає штучний інтелект, а не оператор, експерту не відомо — крім випадків втрати зв'язку через радіогоризонт чи дії РЕБ.

"Схожу модель нібито опрацювали для "Молнії", і за деякою інформацією "Герань-4" з системою "Сікер" використовує щось подібне — тобто на якісь завчасно закладені можливі цілі вже в районі підльоту він орієнтується і влучає", — зауважив головред "Мілітарного".

Щодо перспективи керування одним оператором кількома безпілотниками, Люксіков вважає, що ШІ радше візьме на себе найтриваліший етап — політ дрона до цілі, а не остаточний вибір об'єкта удару.

"Оператор буде на останньому етапі доведення до цілі або вибору цілі — те, що забирає найбільше часу, якраз міг би керувати ШІ. Стосовно такої можливості — теоретично вона є, на практиці певно є якісь напрацювання, але про них не говорять як мінімум", — зазначив він.

Ключова складність, за словами експерта, — постійна адаптація противника. Росія вже змінює або перефарбовує військові вантажівки, залучає цивільних для доставки вантажів і застосовує камуфляж, покликаний "збити" алгоритм із розпізнавання техніки.

Саме співвідношення ціни та ефективності, а не технічні обмеження, визначає темпи впровадження таких систем. За оцінкою Люксікова, додатковий комп'ютер для донаведення підвищує вартість FPV-дрона на 300–500 доларів. За обмеженого бюджету рішення часто ухвалюють на користь більшої кількості простіших апаратів, а не меншої кількості дронів із ШІ-наведенням.

Щодо ударів по локомотивах на заході України, експерт зауважив: росіяни самі продемонстрували керованість цих дронів — оператор особисто обирав ціль, а зв'язок підтримувався через меш-мережу з ретрансляторами, а не через автономний штучний інтелект.

Отже, попри активний розвиток ШІ-наведення з обох сторін, масштабування стримує економіка: поки що дешевший дрон у великій кількості залишається привабливішим за дорожчий із автономним інтелектом.