Сервісний код Android відкриває діагностичне меню смартфона

Комбінація *#*#4636#*#*, введена в додатку «Телефон», на сумісних пристроях автоматично запускає системний розділ Testing — кнопку виклику натискати зазвичай не потрібно. Функція існує з перших версій Android і спершу була розрахована на інженерів та фахівців із ремонту, проте частина пунктів може бути корисною і звичайним власникам смартфонів.

Набір розділів залежить від виробника та версії системи. Для прикладу, на Nothing Phone (1) доступні «Інформація про телефон», «Статистика використання» та «Інформація про Wi-Fi», тоді як на інших пристроях структура меню відрізняється.

Найзмістовніший розділ — «Інформація про телефон». У ньому відображаються IMEI, номер телефону, IMSI, дані про SIM-карту й оператора, а також тип мобільної мережі. Нижче наведено показники сигналу, точніші за звичні смужки вгорі екрана: від -80 до -90 dBm відповідає відмінному рівню, від -91 до -100 — хорошому, від -101 до -105 — задовільному, від -106 до -110 — слабкому, від -111 до -120 — дуже слабкому, а від -121 dBm і нижче сигнал практично відсутній. Там само видно дані про найближчі базові станції, частоти та якість з'єднання — це допомагає, зокрема, знайти в оселі місце з найстабільнішим зв'язком.

Серед керованих параметрів — перемикач Mobile radio power: його вимкнення повністю відключає мобільний модем, але, на відміну від авіарежиму, Wi-Fi і Bluetooth продовжують працювати. Параметр Preferred network type дає змогу вибирати не лише між 5G, 4G і 3G, як у стандартних налаштуваннях, а й конкретні технології: GSM, WCDMA, HSPA, LTE, LTE-A та NR. Такий рівень контролю стає в пригоді, коли стабільність важливіша за швидкість: надійний LTE-сигнал нерідко переважає нестабільний LTE-A, а за наявності поблизу потужнішої базової станції можна примусово вибрати режим лише LTE.

У розділі «Wi-Fi information» пункт «Wi-Fi config» показує деталі збережених мереж — SSID, MAC-адреси, параметри автентифікації, тип шифрування (наприклад, WPA2 чи WPA3), сертифікати TLS і протоколи управління ключами. Для більшості користувачів ці відомості зайві, але вони допомагають діагностувати проблеми з підключенням, зокрема несумісність типу захисту або помилки DHCP. Розділ Usage statistics присвячений статистиці використання додатків, хоча в сучасних версіях Android подібні дані вже відкрито доступні через «Налаштування» → «Цифровий добробут».

Для ринку смартфонів ця особливість не є ані новою функцією, ані маркетинговим аргументом: вендори не просувають сервісні коди й не змінюють їхнього призначення. Водночас вони залишаються інструментом діагностики, який виробники залишають у системі для сервісних служб, тож обізнаний користувач отримує доступ до тих самих даних про радіомодуль, що й фахівець.

Підсумок: код не пришвидшить роботу смартфона й не підсилить сигнал, але дає змогу зазирнути всередину його радіосистеми. Втім, втручання в налаштування мережі варто робити обережно, адже вони впливають на зв'язок, а не на продуктивність пристрою.