Антон Ващук: ШІ — це не бульбашка, а зміна парадигми для бізнесу

Глобальний технологічний ринок продовжує орієнтуватися на штучний інтелект: від 50% до 65% усього венчурного капіталу нині спрямовується в продукти з його використанням. Таку оцінку в інтерв’ю навів Антон Ващук, директор програми інновацій і підприємництва в Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (UMAEF). За його словами, ШІ — це не хайпова бульбашка, а зміна парадигми.

«Штучний інтелект — це зміна парадигми. Це потяг із повільним, але впевненим рухом вперед», — зазначив Ващук. Він наголосив, що більшість звичайних бізнесів досі не знають, як інтегрувати ШІ у свою роботу, тому найбільший вплив технологія матиме на IT-сектор, де відбуватиметься подальша оптимізація. На його думку, передчасні побоювання щодо «бульбашки» стосуються радше завищених оцінок компаній, а не самої технології, яка заощаджуватиме кошти та відкриватиме нові потоки капіталу.

Серед найперспективніших напрямів для інвестицій в Україні Ващук виділив кібербезпеку, FinTech та EnergyTech. Він пояснив, що зростання кількості кіберзагроз безпосередньо пов’язане з прогресом ШІ, а український ринок має в цьому домені значний потенціал. У FinTech фокус змістився зі споживчих додатків на інфраструктурні рішення та платформи оркестрації фінансів — знову ж таки завдяки ШІ, який підвищує маржинальність сектору. В EnergyTech наратив змінився з ESG-відповідності на інвестиції в матеріальну інфраструктуру та стійкість, що збігається з глобальною політикою промислової оборони.

Ващук також прокоментував бум M&A в Україні, зокрема угоди Kyivstar — Uklon та придбання Tabletki. На його думку, цей тренд зумовлений обмеженнями на виведення капіталу: великі компанії не можуть спрямовувати дивіденди за кордон, тому змушені інвестувати всередину країни через злиття та поглинання. «Раніше було легше розподіляти ресурси на користь акціонерів, але коли є обмеження, керівництво мусить думати інакше — робити так, щоб капітал працював для корпорації», — пояснив він. Експерт прогнозує подальше зростання кількості придбань малих і середніх технологічних компаній, що стане сигналом для міжнародних інвесторів.

Окремо Ващук зупинився на зміні портрета українського фаундера. Якщо до ковідного періоду серед засновників стартапів було багато «мрійників» з IT-аутсорсу, то тепер їх кількість скоротилася через брак ресурсів і особистих ризиків. Нині в акселераційних програмах UMAEF беруть участь більш зрілі підприємці, які вже мають traction, чітке розуміння ринків і проблем, які вони вирішують.

Підсумовуючи, Ващук відзначив позитивний вплив відтоку фаундерів за кордон: вони стають «амбасадорами» України, будують зв’язки з міжнародними інвесторами та привертають увагу до країни. За його словами, навіть в умовах війни іноземні інвестори виявляють зростаючий інтерес до українських компаній, які демонструють високі результати.