Китай назвав ШІ ключовою загрозою нацбезпеці: шість напрямків ризику

·674 слівредакція
Китай назвав ШІ ключовою загрозою нацбезпеці: шість напрямків ризику

Міністр державної безпеки Китаю Чень Ісінь окреслив шість напрямків ризику, які стрімкий розвиток штучного інтелекту створює для національної безпеки, та назвав ШІ новою ареною стратегічного суперництва між великими державами.

Міністр державної безпеки Китаю Чень Ісінь опублікував статтю «Всебічно зміцнювати бар’єр безпеки штучного інтелекту та сприяти його здоровому й упорядкованому розвитку». Матеріал з’явився 13 вересня в журналі China Cyberspace.

У публікації посадовець перелічив шість головних, на думку Пекіна, напрямків ризику: політичну та інформаційну безпеку; кібератаки на критичну інфраструктуру; технологічну монополізацію; вплив на систему суспільного управління; зміну характеру сучасної війни. За його оцінкою, ШІ перетворився на «нову арену стратегічного суперництва між великими державами».

Окремо Чень Ісінь зупинився на військовому вимірі. За його словами, штучний інтелект поступово входить у розвідувальне забезпечення, системи підтримки ухвалення рішень, ідентифікацію цілей та бойові операції. Тобто його роль уже не зводиться до аналізу вже зібраної інформації — йдеться про допомогу у визначенні того, що відбувається на полі бою, і які рішення ухвалювати далі.

Другий блок — інформаційні операції. Міністр зазначив, що генеративний ШІ здатен створювати діпфейки, автоматизовані акаунти та масовий контент, що відкриває нові можливості для дезінформації та когнітивної війни. Раніше масштабна кампанія вимагала великої кількості людей, тепер значну частину роботи може виконувати автоматизована система.

У статті згадано й конкретні спеціалізовані моделі американських компаній — Claude Mythos від Anthropic та GPT-5.5-Cyber від OpenAI. Чень Ісінь навів їх як приклад того, наскільки сучасний ШІ розширює можливості для кібератак.

Ще одна проблема — використання іноземних AI-сервісів китайськими користувачами. За словами посадовця, робота з конфіденційними матеріалами через закордонні системи створює ризик витоку інформації за межі Китаю. У цьому контексті він згадав агентні системи ШІ з відкритим кодом; китайські державні структури раніше попереджали про вразливості OpenClaw, які за певних умов дозволяють дистанційно керувати системами та отримувати доступ до локальних даних.

Заява прозвучала на тлі посилення технологічного суперництва між Пекіном і Вашингтоном. Китай звинувачує технологічно розвинені держави у використанні експортних обмежень, санкцій, контролю над стандартами та закритих екосистем для стримування конкурентів. 8 вересня міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон не може дозволити Китаю отримати перевагу у сфері штучного інтелекту.

Паралельно Пекін намагається впливати на міжнародні правила використання ШІ. На саміті БРІКС у Нью-Делі Сі Цзіньпін закликав країни блоку посилити співпрацю в цій сфері та запропонував ініціативу БРІКС щодо застосування штучного інтелекту для індустріалізації.

Отже, конкуренція точиться вже не лише за те, хто створить найпотужнішу модель, а й за те, хто визначатиме правила її використання. Для ринку це означає, що регуляторні та безпекові аргументи дедалі частіше визначатимуть доступ до технологій, інфраструктури й даних.

Читайте також