Що станеться з людиною 2026 року на безлюдному острові: розбір

Роман Даніеля Дефо про Робінзона Крузо вийшов у 1719 році, але його центральне питання — що залишиться від людини, якщо забрати цивілізацію — сьогодні звучить гостріше, ніж три століття тому. Сучасний містянин може за секунди знайти інструкцію про розпалювання вогню чи очищення води, але зазвичай робить це лише тоді, коли знання вже потрібні. На безлюдному острові такої можливості не буде.

Поширений міф полягає в тому, що Крузо виживав голими руками. Насправді після корабельної аварії він неодноразово повертався на судно й переносив на берег їжу, інструменти теслі, одяг, рушниці, порох, сокири, цвяхи, мотузки та вітрила, з яких згодом зробив намет. Корабель фактично перетворився на склад аварійного спорядження. Тож коректніше питання не в тому, чи виживе сучасна людина в джунглях без нічого, а в тому, чи зуміє вона скористатися ресурсами, доступними за аналогічних умов.

Перша доба на острові, всупереч кінематографічним стереотипам, присвячена не пошуку їжі. Пріоритети інші: перевірити наявність травм, знайти безпечне місце, захиститися від спеки чи холоду та вирішити питання питної води. Американська Wilderness Medical Society у клінічних рекомендаціях, оновлених у 2024 році, наголошує, що навіть прозора вода може містити небезпечні мікроорганізми, а її походження та очищення мають критичне значення. Додаються стрес, безсонна ніч і фізичне навантаження — і рішення доводиться ухвалювати без права на помилку.

Дослідники Каролінського інституту під час реального цивільного курсу виживання залишали учасників без їжі до 66 годин, а в іншому сценарії — без сну до 50 годин. В обох випадках погіршувалася увага, а після тривалого недосипання — також пам'ять і просторове мислення. Фізичні сили ще можуть залишатися, тоді як здатність ухвалювати правильні рішення вже падає.

Накопичувальний ефект підтверджують і польові спостереження. У 2023 році дослідники вивчали 58 фінських військових протягом 20-денних зимових навчань: наприкінці швидкість виконання тесту на стійку увагу впала приблизно на 27%, результати тесту на логічне мислення — на 21%, зорового сприйняття — на 14%. В іншому американському експерименті військові протягом 53 годин інтенсивних навчань спали в середньому близько трьох годин, що супроводжувалося погіршенням пильності, швидкості реакції, уваги, пам'яті та здатності міркувати. Під час тренувань SERE у частини учасників у найнапруженіших сценаріях виникала реакція «freeze» — фактичне заціпеніння, коли людина не може нормально діяти.

Вода залишається окремим викликом: морська не вгамовує спрагу, бо організм витрачає додаткову рідину на виведення солі. Знайдені дощ, джерело чи струмок теж не гарантують безпеки. Wilderness Medical Society попереджає про бактерії, віруси та найпростіші, а Центри з контролю і профілактики захворювань США нагадують, що навіть чистий на вигляд струмок може бути небезпечним; один із найнадійніших способів знезараження — кип'ятіння. Людина зі смартфоном за тисячу доларів може не мати жодної ємності, щоб закип'ятити літр води.

З їжею ситуація складніша: її потрібно не лише знайти, а впізнати, впіймати, обробити або виростити — і не витратити більше енергії, ніж отримаєш. Під час польових тренувань американських сил спеціальних операцій дослідники зафіксували середні енерговитрати близько 4600 ккал на добу, тоді як учасники отримували з їжею приблизно 2400 ккал. Крузо теж не перейшов за один день від корабельних запасів до власної ферми: він вирощував ячмінь і рис, помилявся із сезоном, витрачав тижні на огорожі, а коли порох закінчувався, ставив пастки й приручав козенят. Через півтора року його стадо налічувало близько дванадцяти тварин, а ще через два — понад сорок.

Далі постає питання вогню, укриття та інструментів. Тут людина XVIII століття могла мати неочевидну перевагу: щоденна ручна праця була для неї значно звичнішою. Смартфон без мережі ще дасть GPS, компас, ліхтарик, камеру чи завантажені довідники, але без сонячної панелі за кілька днів перетвориться на шматок скла. Додається й фактор ізоляції: у науковій літературі є поняття ICE — isolated, confined and extreme environments, до яких належать, зокрема, антарктичні станції, що використовують і для вивчення психології тривалих космічних місій. Спостереження показують, що з часом можуть посилюватися проблеми зі сном, дратівливість, пригнічений настрій і труднощі з концентрацією — і це в людей, які мають колег, зв'язок і знають, коли місія завершиться.

Отже, у сучасної людини є знання про інфекції та очищення води, медицина, навігація, сучасні матеріали й технології, а добре укомплектований рюкзак різко змінив би правила гри. Але без спорядження перевага вже не така очевидна: Крузо вмів користуватися інструментами, лагодити речі, вирощувати їжу й планувати життя на місяці вперед, тоді як сучасна людина звикла отримувати потрібні знання саме тоді, коли вони знадобилися. За три століття люди не стали слабшими — цивілізація просто позбавила їх необхідності щодня доводити здатність вижити самотужки.