ШІ в реабілітації наркозалежних: де технології допомагають, а де — заборонені

У реабілітаційному центрі «Джерело», який очолює психолог Павло Казарʼян, за три роки штат скоротився з 15 до 9 співробітників. Як пояснює засновник, шість із колишніх працівників переважно займалися паперовою роботою: звітами, розкладами, типовими відповідями та адміністративною рутиною. Ці функції тепер виконує штучний інтелект, а девʼятеро фахівців зосередилися на реабілітантах.

Казарʼян, який 19 років веде програму реабілітації та не має технічної освіти, впроваджував AI методом проб і помилок. Система взяла на себе три ключові ділянки: комунікацію та контент (сайт, соцмережі, розсилки), первинну перевірку письмових завдань реабілітантів і відповіді на перші звернення — часто вночі, коли людина або родич перебувають у паніці. У всіх випадках AI готує матеріал або чернетку, але остаточне рішення завжди ухвалює психолог.

Найкориснішим виявився режим «співрозмовника», який не дає відповідей, а ставить питання — своєрідний сократичний метод, доступний у будь-який час доби. За словами Казарʼяна, пацієнти приходять на сесії вже з опрацьованими думками, що робить терапію ефективнішою.

Психолог наголошує, що є сфери, куди AI не допускається ніколи: терапію, оцінку стану та ризиків, кризові ситуації (зокрема суїцидальні наміри) і групову роботу, яка є найсильнішим інструментом у подоланні залежностей. Його правило: «AI працює там, де помилка коштує часу. Людина — там, де помилка коштує життя».

Під час впровадження були й невдачі. Перша версія системи виявилася надто поступливою — вона погоджувалася з реабілітантами, що шкодило програмі. Друга — надто деталізованою: люди почали читати відповіді замість того, щоб думати. Також виник опір персоналу, який сприйняв AI як недовіру до кваліфікації. Його вдалося подолати лише після того, як стало очевидно, що система готує матеріал, а не оцінює роботу.

У центрі діють три жорсткі правила: реабілітант завжди знає, що спілкується з машиною; будь-яка згадка про ризик для життя — миттєве переведення на людину; жоден висновок про пацієнта не існує без підпису фахівця. Для громадської організації без стабільного фінансування це стало питанням виживання. Як резюмує Казарʼян, AI не робить реабілітацію ефективнішою — він забирає рутину і повертає психологу години на людей, а якість і далі залежить від фахівця.