Як ШІ робить людей схожими на ботів: висновки дослідження

Дослідники з Університету Бірмінгема, Університету Ліннея та Орхуського університету дійшли висновку, що регулярні діалоги зі штучним інтелектом у службах підтримки впливають на мовлення користувачів. Люди поступово переймають стиль спілкування чатботів, і це явище отримало назву «роботоїдна людяність».

Автори не проводили нових експериментів, а зібрали дані з попередніх досліджень про взаємодію людей із роботами. Механізм виглядає так: чатбот аналізує попередні звернення, адаптує тон і повторює емоції співрозмовника, що робить розмову плавною. Далі спрацьовує природна людська звичка копіювати співрозмовника — та сама, що змушує переймати акцент після тривалого спілкування. Однак на відміну від живих людей, алгоритм видає прораховану відповідь, орієнтовану на зручність для машини, а не на природну взаємодію.

Масштаб явища зростає через кількість контактів: у 2026 році середній користувач стикається з ботом підтримки десятки разів на місяць — у банку, доставці, на маркетплейсі, у мобільного оператора чи в лікарні. Кожна така розмова стає тренуванням для алгоритму і, за гіпотезою авторів, впливає на саму людину. Дослідження також фіксує зростання вживання слів-маркерів, типових для великих мовних моделей, після появи ChatGPT.

Науковці не закликають відмовлятися від ботів, але звертають увагу бізнесу на побічні ефекти автоматизації. Особливо гострою темою є застосування ШІ у сфері психічного здоров’я, де межа між емпатією та маніпуляцією стає тоншою.

Для українського ринку це важливо: банки, «Нова пошта», маркетплейси та страхові компанії активно впроваджують ШІ-агентів. Якщо гіпотеза підтвердиться, перевагу отримають сервіси, які дозволяють клієнтам формулювати запити вільно, не підлаштовуючись під шаблони. Підтримці варто уникати ситуацій, коли боти приймають лише стандартні репліки, а користувачам — помічати момент, коли вони переписують повідомлення лише для того, щоб алгоритм їх зрозумів.