ШІ та дрони змінюють війну: аналіз українського досвіду та глобальні наслідки

За даними аналітичного центру Strategy&Future, використання комерційних дронів в Україні стало каталізатором трансформації військової справи. Ключовою зміною стало перенесення концепції mission command на рівень автономних вражаючих систем.

Цифровізація поля бою через машинне навчання дозволяє збирати, обробляти та класифікувати дані, а також ухвалювати автоматичні рішення. Це знижує ризик людських помилок і прискорює цикл OODA (спостереження, орієнтація, рішення, дія).

Яскравим прикладом стала операція «Spiderweb» у червні 2025 року, коли українські БпЛА уразили п’ять російських авіабаз на відстані понад 6000 км від лінії фронту. Алгоритми машинного навчання навчалися на фотографіях музейних літаків, щоб розпізнавати критичні конструкційні елементи.

Україна активно використовує платформу Palantir для аналізу даних із сенсорів. За словами голови компанії, саме так ідентифікується більшість цілей в Україні. Інтеграція супутникових знімків, даних БпЛА та перехоплених сигналів у єдину картину реального часу дозволила скоротити ланцюг знищення з годин до хвилин чи секунд.

До 2025 року Brave1 об’єднав цивільні технологічні компанії та військо, що сприяло створенню близько 500 компаній з виробництва БпЛА. Одним із результатів стала система «дрон-мати» GOGOL-M, здатна нести два менші FPV-дрони на відстань до 300 км у тил противника.

Концепція «лінії дронів» передбачає створення 10–15-кілометрової «зони смерті», де кожен метр перебуває під наглядом сенсорів, а будь-яке вторгнення негайно карається. Це змінює парадигму стримування: тепер перевага не у кількості танків, а у щільності мережі сенсорів і безпілотних систем, підтриманих ШІ.

Росія також адаптується, розробляючи системи на кшталт Lancet-3 із машинним зором та «Тювік» з автономним наведенням. Обидві сторони змагаються за перевагу в ухваленні рішень, де швидкість і автономність стають вирішальними факторами.