Атаки дронів на АЗС Києва: експерти оцінили ризики та заходи захисту

Удари по АЗС у Голосіївському, Деснянському та Оболонському районах столиці, включно з повторною атакою на станцію біля метро «Почайна», продовжують серію обстрілів автозаправних станцій у прифронтових регіонах — Харківській, Сумській, Донецькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Серед постраждалих — рятувальник, який дістав травми під час повторного удару.

Експерт ринку пального Сергій Куюн пов'язує такі атаки з наміром посилити паніку серед цивільного населення. За його словами, це не нова тактика: за інформацією міністра енергетики, у прифронтових регіонах уже було атаковано понад 300 АЗС, і тепер противник переніс цю практику на Київ. «Насправді ця тактика росіян не нова... Це елемент терору від росіян, який продовжується вже кілька місяців. Зараз вони перейшли до такого терору у Києві», — зазначив він.

Попри удари, дефіциту пального наразі немає в жодному регіоні України, включно з тими, де АЗС зазнавали атак. Куюн наголошує, що знищити заправну інфраструктуру практично неможливо: у Києві налічується 250 АЗС, а в Київській області — близько 570 станцій. Близько 80% пошкоджених у прифронтових областях станцій уже відновлюють роботу, оскільки пальне зберігається у підземних резервуарах, а пошкоджень зазнають лише наземні будівлі та обладнання. «Я впевнений, що пошкоджена заправка у Голосіївському районі відновить роботу дуже швидко», — додав експерт. Єдиний спосіб припинити терор, на його думку, — вчасно збивати російські реактивні «Шахеди».

Щодо захисту станцій, Куюн сумнівається в доцільності додаткових укриттів чи підземного розміщення АЗС. Головна проблема, за його словами, — це люди, які можуть загинути в момент удару, тож станції стали місцем, де не варто затримуватися. Водночас кілька мереж уже почали встановлювати мобільні укриття поблизу заправок, і виробники таких конструкцій фіксують черги на замовлення.

Керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб» Ігор Молодан радить водіям уникати скупчень на АЗС і залишати територію за сигналом тривоги. «Зазвичай про таку небезпеку попереджають. Тобто, якщо ви вже на станції, то є час, до 10 хвилин, щоб заправитись і покинути територію», — пояснив він. На його думку, працівники станцій мають діяти так само, як на початку війни: блокувати в'їзд, просити клієнтів залишити територію та відходити у безпечне місце на 200–300 метрів.

Експерт з безпеки скептично ставиться до масового встановлення мобільних укриттів біля АЗС через їхню вартість і кількість станцій, але вважає доречним такі конструкції в людних місцях, зокрема на зупинках громадського транспорту. Антидронові сітки, за його словами, не зупинять реактивні «Шахеди», тоді як маскувальні сітки для наземних цистерн з газом можуть зменшити помітність об'єктів. Крім того, Молодан пропонує прибрати позначки АЗС з карт Google Maps, оскільки вони слугують орієнтиром для противника: «Дивно, що цього не зробили досі у регіонах, які знаходяться під обстрілами Росії».

Водіям експерти радять носити з собою турнікети та перевіряти наявність повноцінної аптечки АМА-1 з бинтами й засобами для зупинки кровотечі. У разі тривоги на АЗС рекомендується завершити заправляння за кілька хвилин і залишити територію, а за неможливості швидко від'їхати — відійти на 200–300 метрів у безпечне місце.